###Барилко: В Чорноморці можна розкритися, додати, вирости ###

Володимир Барилко, який перейшов з "Металіста" в "Чорноморець" на правах оренди до кінця сезону, поділився враженнями від одеської команди і початку зборів в Туреччині.

- Ти підписав орендну угоду з "Чорноморцем" 28 січня, якраз за день до свого 22-го дня народження. Якось відзначали його в новому клубі?

- Якщо чесно, то особливо ніяк не святкувати, все-таки у нас збори. Я практично весь час перебував на базі, в місто не вибирався. Партнери та наставники привітали на тренуванні, ось і все. В цілому, мене добре прийняли в команді. Багатьох хлопців я знав давно: Данченко і Петько по збірній, Філімонова і Азацького по харківської Академії. А Ковальця - взагалі з дитинства, він займався якийсь час в "Металісті"

- Напевно, пам'-ятаєш і Олександра Бабича, з його виступів в Харкові?

- Звичайно. Я тоді ще був в Академії, але мій старший брат Сергій грав разом з ним за головну команду. На святах, коли футболісти збиралася сім'-ями, ми перетиналися.

- Як проходив процес переговорів з "Чорноморцем"?

- Ще влітку, на початку цього сезону, коли з "Металіста" йшов Ігор Рахаев, я хотів перебратися до Одеси, знаючи зацікавленість Олександра Бабича в моїй кандидатурі. Але тоді не вийшло. Потім прийшов Олександр Севідов, я вирішив залишитися, сподіваючись, що вдасться закріпитися в складі. Як ви знаєте, не склалося, в силу різних причин. Взимку ж, все сталося дуже оперативно. Моїм переходом займався батько. Почалася відпустка. Я сказав, що хотів би піти, для початку, хоча б в оренду.

- Чому вибрав 86-й ігровий номер?

- Розповім історію. У "Металісті" під цим номером виступав бразилець Вілліан. Коли він перейшов в "Крузейро", адміністратор команди Борис Борисович Кузьмін сказав мені: "Вова, це твій номер. Я просто бачу його у тебе на спині. Навіть якщо хтось із новачків в команді попросить, не віддам. Він твій". Ось так цей номер став "моїм".

- Ти вже встиг дебютувати в Прем'-єр-лізі?

- Так, в березні минулого року. Тоді склалася ситуація, що майже всі футболісти основного складу оголосили бойкот керівництву клубу. Ми вирушили до Києва до "Динамо". Я вийшов в кінцівці зустрічі. Звичайно, замало, але емоції від самого факту дебюту були позитивні.

- На якій позиції тобі найбільш комфортно грати, і де бачить тренерський штаб?

- Останнім часом, виходячи за дубль "Металіста", я грав правого півзахисника. З "Динамо" відправили на лівий фланг. Так що, досвід виступів в півзахисті є, можна сказати, навіть звик. Але взагалі, всю кар'-єру відбігав центральним нападаючим. Олександр Бабич бачить мене саме на цій позиції. Думаю, за час зборів освіжити в пам'-яті ці навички.

- Можеш порівняти тренувальний процесі в "Чорноморці" і "Металісті"?

- У "Металісті" за Маркевича, Рахаеве або Севідова? (Посміхається). Вони пропонували кардинальні різні підходи. У "Чорноморці" намагаються грати більш комбінаційно, йде перепас, гравці більше підлаштовуються один під одного. Тренування цікаві і інтенсивні. Моментами проскакують знайомі для мене нотки. Особливою біганини немає, але ти отримуєш хороше навантаження в ігрових вправи, тому що викладаєшся на швидкостях на повну.

- Що можеш сказати про колишніх гравців "Чорноморця" (Ковальчука, Бобко, Прийомова, Назаренко), з якими перетинався в "Металісті"?

- Дуже хороші в спілкуванні хлопці. Кирило, який нещодавно перейшов в турецьку "Каршіяка", привітав мене з днем ​​народження. Ми зідзвонюємося і з Ванею Бобко, були раді зустрітися на зборах в Туреччині, все-таки живемо в одному готелі. До речі, долетіли ми нормально, але рейс зі Стамбула надовго затримали. Так що, довелося гуляти по аеропорту. Розмістилися непогано. Я живу в одній кімнаті з Азацький і Хобленко. Погода поки що не підводила. Буває, піднімається вітер, але, в цілому, умови ідеальні.

- Розкажи про свої виступи в молодіжній збірній України (U-21).

- Вперше мене викликали в збірну в травні 2014 для участі в товариських матчах проти Молдови. Сергій Ковалець хотів подивитися на найближчий резерв. У першій зустрічі мене випустив на другий тайм, але ми зіграли по нулях. На наступний день я вийшов у старті, забивши вже на другій хвилині (замкнув простріл з флангу). Ми перемогли - 3: 1.

У червні 2015 року тренер викликав на Меморіал Валерія Лобановського. У півфіналі була обіграна Молдова (5: 0), а я вийшов на 54-й хвилині. З огляду на, що у мене були невеликі проблеми зі спиною, тренер вирішив поберегти, що не випустивши в фіналі, де Україна поступилася Словенії по пенальті: 5-6. Після цього збірна полетіла до Чехії, а мене відпустили відновлюватися

- Заради чого ти прийшов в "Чорноморець", і які цілі ставиш в кар'-єрі?

- Ще будучи в "Металісті", я дивився всі ігри "моряків" цього сезону. Мені здається, що саме в "Чорноморці", як ніде зараз в Україні, можна розкритися, додати, вирости. Тут зібрані молоді і талановиті хлопці, які стоять один за одного горою. Якщо ж говорити про майбутнє, то, звичайно, хотілося б спробувати сили в Європі.